ОБАПІЛ, -пола, у. 1. Дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж. 2. Розпиляна вздовж колода, розпиляний стовоур дерева.
Обапіл в інших словниках
| Обапіл — Тлумачний словник української мови |