Обвал — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОБВАЛ, -у, ч. 1. Стрімке падіння великої частини ґрунту, гірської породи, снігу і т. ін. внаслідок зсуву, рсинування і т. ін. ** обвал грошової одиниці - стрімке падіння курсу грошової одиниці щодо курсів вільно конвертованих валют. 2. Купа каміння, землі, снігу і т. ін., що звалилася з гори, кручі, скелі і т. ін. 3. рідко. Частина земної поверхні зі слідами відпадання, відвалювання маси землі; круча, обрив.