Обвинувальний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОБВИНУВАЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Який містить обвинувачення, осуд кого-, чого-небудь. 2. юр. Який міс* тить судове обвинувачення; стос, до судового об* винувачення. ** обвинувальний вирок - судовий акт, який містить формулювання звинувачення і встановлює міру покарання особі, яку притягнуто до кримінальної відповідальності. обвинувальний висновок - мотивоване рішення слідчого (чи особи, яка робила дізнання) про формулювання звинувачення осіб, притягнених до карної відповідальності, і про направлення справи прокурору. обвинуватити див. обвинувачувати.