ОБВОЛІКАЛЬНИЙ, -а, -є. Стос, до обволікання. ОБВОЛІКАННЯ, -я, с. Дія за знач, обволікати. ОБВОЛІКАТИ, -Аю, -Аєш, иедок., ОБВОЛОКТИ, -очу, чочеш, док., перех. Густо огортати, обкутувати, оточувати з усіх боків (про пару, дим і т. ін.). // Обмощувати, обкладати з усіх боків чим-небудь гнучким, м'яким; обвивати. // Укривати поверхню щільною масою (про що-небудь густе, липке і т. ін.). //- перен. Охоплювати, обіймати (про настрій, почуття і т. ін.).
