ОБГОРТАТИ, -Аю, -Аєш, иедок., ОБГОРНУТИ, -горну, -ворнеш, док., перех. 1. чим, у що і без додатка. 2. тільки недок. Доладно, щільно облягати, обтягувати (про одяг, ворання). // Те саме, що прикривати 1. 3. Те саме, що обіймати 1. 4. перен. Обступати, охоплювати з усіх боків, не даючи змоги вирватись; оточувати. 5. тільки 3 ос., перен. Густо обволікати, затягувати (про дим, туман і т. ін.). // безос. II Заповнювати собою, охоплювати навколишній простір (про світло, темряву, морок і т. ін.). 6. перен. Повністю охоплювати, заполонювати (про певний стан, почуття і т. ін.). Обгортати душу тугою. 7. Підгортаючи, обкладати, обкидати з усіх боків чим-небудь сипким. 8. с. г. Підпушувати землю навколо рослини, присуваючи, привалюючи її до стебла; підгортати. обгортатися, -Аюся, -Аєшся, недок.аgt; обгорнутися, горнуся, -гдрнешся, док., чим, у що. 1. Надягати, одягати що-небудь, обвиваючи, обводячи кругом себе. // Закутуватись у що-небудь (від холоду і т. ін.); обкутуватися. 2. тільки 3 ос., перен. Щільно, густо обволікатися, затягуватися (димом, туманом і т. ін.). 3. Обкладатися чим-небудь сипким. 4. тільки недок. Пас. до обгортати 1, 5. ОБГОРТКА, -и, ж. 1. Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.). // рідко. Те саме, що обкладинка 1. 2. бот. У деяких рослин - покриття, яке охоплює, оточує суцвіття або плід, захищаючи їх від пошкодження. 3. мат.: ** обвортка сім'ї ліній на площині - лінія, яка в кожній своїй точці дотикається до якоїсь лінії цієї сім’ї, причому кожна її дуга дотикається до нескінченної множини цих ліній.
Обгортати в інших словниках
| Обгортати — Тлумачний словник української мови |
| Обгортати — Фразеологічний словник української мови |