ОБДАРОВАНИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до обдарувати. 2. у знач, прикм. Який має великі природні здібності; здібний, талановитий.
Обдарований в інших словниках
| Обдарований — Тлумачний словник української мови |