Обдаровання — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОБДАРОВАННЯ, -я, с. Те саме, що обдарованість. ОБДАРОВУВАННЯ, -я, с. Дія за знач, обдаровувати. ОБДАРОВУВАТИ, -ую, -уєш, недок., ОБДАРУВАТИ, -ую, -уєш, док., перех. 1. Наділяти дарами, подарунками; підносити дари, подарунки. // тільки док., рідко. Подарувати що-небудь одне, одну річ. 2. перен. Виявляти до кого-небудь щиру прихильність, доброзичливість і т. ін. 3. тільки док., перен. Наділяти позитивними якостями, здібностями, умінням і т. ін.