Обдурювати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОБДУРЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., ОБДУРИТИ, -дурю, -дуриш, док., перех. і без додатка. 1. Вводити кого-небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; обманювати, дурити. // Казати неправду; брехати. // рідко. Не виконувати обіцянки, ламати слово. // перен. Не виправдувати чиіх-небудь сподівань. 2. Діяти нечесно, вдаючись до обману, шахрайства щодо кого-небудь; ошукувати. // Хитрощами, винахідливістю, кмітливістю і т. ін. брати верх над ким-небудь, перемагати когось. 3. Порушувати подружню вірність; зраджувати. 4. Обманом, нещирими обіцянками домагатися інтимних стосунків із дівчиною, жінкою; зводити, спокушати.