ОБЕРЕЖНЕНЬКИЙ, -а, -е, розм. Пестл. до оберажний. ОБЕРЕЖНЕНЬКО, розм. Присл. до оберажненький. ОБЕРЕЖНИЙ, -а, -є. 1. Який поводиться стримано, обдумано, передбачливо, не наражаючись на можливу небезпеку, неприємності; обачний. // Який робиться, здійснюється обдумано, обачливо, з урахуванням можливої небезпеки. // Стриманий, не-рвучкий у рухах, поведінці. // Який робиться, здійснюється без зайвої різкості; слабкий; стриманий, тихий (про рухи, звуки і т. ін.). 2. Який дбайливо, розумно поводиться з чим-небудь. // Який тактовно, делікатно поводиться, обходиться з ким-небудь. // Стриманий, неквапливий у висновках, оцінках і т. ін.
