ОБЕРЕМОК, -мка, ч. Така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою (руками). // Зв'язане докупи що-небудь однорідне; в'язанка. // переи. Велика кількість чого-небудь. Взяти в оберемок. оберемочок, -чка, ч. Зменш, до оберамок. ОБЕРІГ, оберага, ч., діал. Амулет, талісман. ОБЕРІГАННЯ, -я, с. Дія за знач, оберігати. ОБЕРІГАТИ, -Аю, -Аєш, иедок., ОБЕРЕГСИ, -ежу, -ежеш, док., перех. 1. від кого - чого, із спол. щоб і без додатка. Захищати, боронити від кого-, чого-небудь небезпечного, шкідливого. // Дбайливо доглядати, піклуватися, запобігаючи чому-небудь небажаному, небезпечному. // Запобігати пошкодженню, псуванню, рсинуванню. Оберігати спокій. 2. Стежити, наглядати за збереженням, цілістю, недоторканістю і т. ін. кого-, чого-небудь; охороняти, стерегти. // Дбати, піклуватися про збереження, цілість і т. ін. чого-небудь. 3. перен. Бути перешкодою для негативних дій, впливів і т. ін.
Оберемок в інших словниках
| Оберемок — Тлумачний словник української мови |
| Оберемок — Фразеологічний словник української мови |