ОБЕРНЕНИЙ, ОБЕРНУТИЙ, -а, -є. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до обернути. // обарнено, безос. присудк. сл. 2. у знач, прикм., спец. Який має протилежний чому-небудь або змінений порівняно із звичайним напрямок, вигляд і т. ін.; інверсійний. 3. у знач, прикм., спец. Такий, за якого перетворення одного викликає перетворення іншого з протилежним результатом (збільшення, зменшення і т. ін.). ** обарнена функція, мат. - функція, в якій по відношенню до вихідної функції, залежна і незалежна змінні переставлені місцями. оббрнені тригонометричні функції, мат. -функції, які визначають дугу (число) заданим значенням її тригонометричних функцій, що розглядаються на певних проміжках монотонності. Оббрнені числа, мат. - два числа, добуток яких дорівнює одиниці.
Обернений в інших словниках
| Обернений — Тлумачний словник української мови |