ОБЗИВАТИСЯ, -йюся, -йєшся, недок., ОБІЗВАТИСЯ, -вуся, -вешся, док. 1. до кого, рідко кому, на що і без додатка. Відповідати на звертання, поклик і т. ін.; відзиватися, відгукуватися. // Звертатися до кого-небудь з розмовою, запитанням і т. ін. // Промовляти що-небудь або прохоплюватися словом, вигуком і т. ін. // перен. Писати у відповідь кому-небудь листа. // перен. Подавати про себе звістку. Обзиватися словом. 2. перен. Подавати певні звуки (звичайно про тварин). 3. Ставати чутним; лунати, розлягатися (про голос, мелодію і т. ін.). 4. перен. Нагадувати про себе, виявляти себе чим-небудь. // Даватися взнаки, виявлятися (про вдачу, риси характеру і т. ін.). 5. перен. Виявляти співчуття, бажання допомогти, сприяти кому-небудь. // Висловлюватися про кого-, що-небудь, даючи оцінку. 6. рідко. Називати себе; називатися.
