Обиватель — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОБИВАТЕЛЬ, -я, ч. 1. Людина, позбавлена широких суспільних поглядів, що живе дрібними, міщанськими інтересами; міщанин. 2. заст. Постійний мешканець якої-небудь місцевості, населеного пункту і т. ін. 3. зах. Поміщик.