ОБЛИЦЮВАЛЬНИХ, -а, ч., буд. Робітник, який облицьовує що-небудь. облицювання, -я, с., буд. 1. Дія за знач, облицювати. 2. Матеріал, яким облицьовують поверхню чого-небудь. облицювати див. облицьбвувати. облицюватися див. облицьовуватися. ОБЛИЧКОВАНИЙ, -а, -е, буд. Дієприкм. пас. мин. ч. до обличкувати.
