Облога — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОБЛБГА, -и, ж. 1. Оточення військами укріпленого пункту (міста, фортеці і т. ін.) з метою оволодіння ним. // Перебування в обложеному місті, фортеці тощо. Обступати облогою. 2. Військо, яке здійснює оточення укріпленого пункту. 3. спец. Оточення звіра під час полювання; облава.