Облуда — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОБЛУДА, -и, ж. 1. розм. Удавання, лицемірство з метою обдурювання; фальш, неправда. 2. розм. Нещира людина; лицемір. 3. розм. Те, що відчувається, уявляється, привиджується; примара, мана. Оптична облуда. 4. діал. Зовнішній вигляд; оболонка.