Обман — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОБМАН, -у, ч, 1. Неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін. // Невідповідність істині; те, чого немає насправді; брехня. 2. чого, який. Хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття; омана. Оптичний обман,