ОБМИНАТИ1, -аю, -аєш, недок., ОБМИНУТИ, -ну, -неш, док., перех. 1. Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об’їжджати. // Йдучи, їдучи, випереджати кого-, що-небудь. // перен. Пропускати, не проходити (про певний процес, цикл чого-небудь). // перен. Не зачіпати, не впливати на кого-небудь своїм змістом, спрямуванням і т. ін. (про розмову, певну справу і т. ін.). Обминати гострі кути. 2. перен. Утримуватися, ухилятися від стосунків, розмов, зустрічей і т. ін. з ким-небудь. // Уникаючи контактів з ким-небудь, виявляти зневагу до нього, нехтувати ним. // Не бувати де-небудь, не заходити кудись, до когось. 3. перен. Уникати чого-небудь, утримуватися від чогось (у розмові, письмовому викладі і т. ін.). // Навмисне ухилятися від чого-небудь. // Залишати поза увагою. 4. Проминати кого-небудь при дії, яка поширюється на інших.
ОБМИНАТИ", -аю, -аєш, недок., ОБІМ’ЙТИ і рідко ОБ-М’ЙТИ, обімну, обімнеш, док., перех. 1. Приминаючи щось, надавати йому потрібної форми, ущільнювати і т. ін. 2. М’яти (колоски, стручки і т. ін.), вилущуючи зерно, насіння тощо.
Обминати в інших словниках
| Обминати — Тлумачний словник української мови |