Обожнювач — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Обожнювач

ОБОЖНЮВАЧ, -а, ч. Тни, хто дуже захоплений ким-, чим-небудь; шанувальник. обожнювачка, -и. Жін. до оббжнювач. ОБОЖУВАННЯ, -я, с. Дія за знач, оббжувати. ОБОЖУВАТИ, -ую, -уєш, недок., ОБОЖИТИ, -жу, -жиш, док., перех. Те саме, що оббжнювати.

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544