ОБРИВ, -у, ч. 1. Дія і стан за знач, обривати' 2 і обриватися' 2, 4. 2. перев. мн. Обірваний шматок чого-небудь (пряжі, мотузки і т. ін.); обривок. 3. Місце, де обірвано що-небудь (нитка, дріт і т. ін.). 4. Місце, де круто спадає поверхня землі внаслідок обвалу і т. ін.; круча.
Обрив в інших словниках
| Обрив — Словник чужомовних слів і термінів |