Обсервація — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОБСЕРВАЦІЯ, -ї, ж., киижи. 1. Спостереження, обстеження, вивчення. 2. Медичний нагляд за особами, тимчасово ізольованими у зв'язку з підозрою на інфекційне захворювання чи при контакті їх із хворими на особливо небезпечну інфекцію. 3. Визначення місцезнаходження судна в морі за береговими предметами або за небесними світилами.