Обставина — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОБСТАВИНА обсмолитися див. обсмблюватися.
ОБСТАВИНА, -и, ж. 1. Явище, подія, факт і т. ін., що пов'язані з чим-небудь, супроводять або викликають що-небудь, впливають на щось. 2. тільки ми. Сукупність умов, за яких що-небудь відбувається. // Матеріальне становище. Збіг обставин. Обтяжливі обставини. Пом' якшувальиі об-