ОБСТРІЛЯНИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до обстріляти. // обстріляно, безос. присудк. сл. 2. у знач, прикм. Який набув бниового досвіду.
Обстріляний в інших словниках
| Обстріляний — Фразеологічний словник української мови |