Обєм — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОБ'ЄМ, -у, ч. 1. Величина чого-небудь, вимірювана в ксоічних одиницях. // Форма, обриси чого-небудь у трьох вимірах; об'ємність. // спец. Кількісні виміри чого-небудь. ** об’Єм акомодації -збільшення заломної сили оптичної системи ока при максимальному напруженні акомодації у порівнянні з мінімальною, виражене у діоптріях. Парціальний об'їм - об’єм, який зайняв би газ, що входить до складу газової суміші, якои він мав ті самі температуру та тиск, що й уся суміш, а всі інші гази були б видалені із суміші. 2. рідко. Те саме, що ббсяг 1.