ОБІРУЧ, присл. 1. Обома руками. 2. рідко. По обидва боки; з усіх боків. // Узявшись за руки; разом.
Обіруч в інших словниках
| Обіруч — Тлумачний словник української мови |
| Обіруч — Фразеологічний словник української мови |