ОВЕС, вівсі, ч. 1. Яра злакова культура з суцвіттям волоть і вкритим лускою (рідше голим) зерном. 2. Зерно цієї культури, що використовується як корм для худоби (перев. коней) та для виготовлення деяких продовольчих продуктів (крупів, галет і т. ін.). 3. мн. вівса, вівси, -ів. Вівсяне поле, вівсяні сходи.
Овес в інших словниках
| Овес — Тлумачний словник української мови |
| Овес — Російсько-український академічний словник (А–П) |