ОЗНАКА, -и, ж. і. Риса, властивість, особливість кого-, чого-небудь. //- Те, що вказує на що-небудь, свідчить про щось; показник, свідчення. 2. Предмет, зображення і т. ін., що є знаком, символом, емблемою і т. ін. чого-небудь. 3. За народними повір'ями, уявленнями - прикмета, що знаменує або провіщає що-небудь. // За народними повір'ями - явище, обставина і т. ін., що вказує на зв'язок з якою-небудь іншою подією, передує їй. 4. рідко. Рух (перев. головою, рукою), яким виражається воля, наказ, бажання, попередження кого-небудь про щось і т. ін.; знак (у 5 знач.).
Ознака в інших словниках
| Ознака — Тлумачний словник української мови |