ОКАЗІОНАЛІЗМ, -у, ч. 1. Релігійно-ідеалістичний напрям у філософії 17 ст., що обстоював положення про відсутність безпосереднього причинного зв'язку між фізичними і психічними явищами та розглядав тіло лише як знаряддя впливу Бога на душу людини. 2. лінгв. Незвичне, здебільшого експресивно забарвлене слово, утворене з порушенням законів словотворення.
