Округ — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОКРУГ, -у, ч. Частина держави, що виокремлюється в осібну територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською і т. ін. метою. // Район діяльності якого-небудь державного органу галузевого управління. ** Вйборчий бкруг -територіальна одиниця, створювана для проведення виборів. Військовий бкруг - вища військова адміністративно-територіальна одиниця, завданням якої є підготовка країни до оборони. національний бкруг - національно-адміністративна одиниця у складі краю або області, що відзначається особливим національним складом і побутом населення.
ОКРУГ1, -у, ч., рідко. Те саме, що округа 1.
ОКРУГ2, присл., прийм., розм. Те саме, що навколо.