Округлий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОКРУГЛИЙ, -а, -є. Який має закруглені форми, лінії, обриси. // Позбавлений різкості; плавний, повільний, розмірений (про рухи і т. ін.). округлити див. округлювати. округлитися див. округлюватися.