Опонент — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОПОНЕНТ, -а, ч. 1. Особа, яка заперечує кому-небудь у псолічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін. ** Офіційний опонант - особа, якій офіційно доручено виступати під час захисту дисертації на здобуття вченого ступеня з аналізом її змісту, визначенням позитивних якостей і недоліків, значення для науки. 2. Супротивник у суперечці; тни хто заперечує кому-небудь.