Оправа — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОПРАВА, -и, ж. 1. Обкладинка з якого-небудь твердого матеріалу, в яку переплітають книжку, зошит і т. ін.; палітурка. 2. Дерев'яна, металева, рогова і т. ін. рамка, форма, в яку що-небудь вставляється для закріплення або збереження. // Художньо оформлене обрамлення, прикраси на чому-небудь; оздоба.