ОРГАН, ч. 1. род. -а. Складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька певних функцій. Статеві органи. ** Органи чутти - чутливі органи людини та тварини, які сприймають та аналізують подразнення. Орган ніьху - частина слизової оболонки порожнини носа, що містить нюхові рецепторні клітини. Орган смаку - периферична частина смакового аналізатора, яка являє собою сукупність смакових цибулин язика та нервових волокон, що відходять від них. 2. род. -у. Знаряддя, засіб. 3. род. -у. Установа, що виконує певні функції в галузі державного управління, контролю, нагляду і т. ін. Адміністративні органи. Слідчі органи. 4. род. -у. Періодичне видання (журнал, газета, бюлетень і т. ін.) якої-небудь партії, установи, організації, яке відбиває їх погляди і діяльність. 5. род. -а, тех. Складова частина, деталь різних механізмів, пристроїв і т. ін., що виконує певну функцію.
ОРГАН, -а, ч. Найбільший духовий клавішний музичний Інструмент, що складається з набору трсо, у які нагнітається повітря. // Музичний духовий інструмент, що діє автоматично.