ОРДА, *й, ж. 1. іст. Об’єднання кількох кочових племен під владою одного хана у тюркських і монгольських народів. // Середньовічна феодальна держава у тюркських і монгольських народів, а також територія цієї держави. Золота Орда. 2. пе-ордалія рен. Безладний, неорганізований натовп. 3. В історичній науці - назва первісної форми організації людей.
Орда в інших словниках
| Орда — Російсько-український академічний словник (А–П) |