ОРЕНДА, -и, не. 1. Наймання, тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою, обладнанням, виробничими площами, машинами і т. ін. на договірних засадах. ** Безстрокова оренда - різновид орендних відносин, при яких об'єкт передається в оренду наймачу до кінця його життя. Оренда в портфелі - орендна угода, що її укладає спеціальна лізингова компанія на свій рахунок та зі своїм інвестуванням, чиста оренда - орендна угода, за умовами якої орендар оплачує усі витрати. 2. Плата за таке користування. 3. іст. Шинок, корчма.
Оренда в інших словниках
| Оренда — Словник чужомовних слів і термінів |
| Оренда — Тлумачний словник української мови |