Оселедець — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОСЕЛЕДЕЦЬ, -ДЦЯ, ч. 1. Невелика морська промислова риба, яку вживають у засоленому або копченому вигляді. 2. Старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (перев. у козаків); чуприна.