Особистий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ОСОБИСТИЙ, -а, -е. 1. Який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй; персональний, власний. Особиста власність. Особистий інтерес. Особиста вигода. 2. Який безпосередньо стосується якої-небудь особи, пов'язаний з нею. ** Особи-ста гігібна - сукупність гігієнічних правил поведінки людини, які сприяють збереженню і подовженню строку активного життя, особисте зрушення - патологічні зміни складу особи, які характеризуються появою нових властивостей. // Який виражає індивідуальні особливості, нахили і т. ін. якої-небудь особи. 3. Який здійснюється безпосередньо, не через інших осіб. Який здійснюється ким-небудь від власного імені. Особисте прохання.