ОСОБЛИВІСТЬ інші; незвичайний, винятковий. // Характерний лише для певного предмета, явища, певної особи і т. ін.; своєрідний, специфічний. // Який відзначається більшою, ніж звичайно, мірою свого вияву. 2. Який має спеціальне завдання, призначення. Особливий відділ.
ОСОБЛИВІСТЬ, -вості, ж. Характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь. // Своєрідність, специфіка чого-небудь.
Особливість в інших словниках
| Особливість — Словник чужомовних слів і термінів |