ОТ, част. 1. вказ. Указує на кого-, що-небудь на близькій відстані (часто супроводжується жестом); ось. // Указує на предмет, що його кому-небудь передають або пропонують. 2. вказ. Уживається в описах, розповідях для вказування на який-небудь факт, подію, явище і т. ін., на послідовність їх перебігу в часі тощо (часто з повторенням). // Уживається перед логічно наголошуваними словами для підсилення, вирізнення їх. // Уживається для вирізнення як типового окремого предмета, факту, події, явища і т. ін. у знач, наприклад. // Уживається в порівняльних зворотах, зіставленнях як от, от як, от ніби, от мов та ін. 3. підсил. Уживається при займенниках для підсилення їхнього змісту або для зосередження уваги на дальшому повідомленні. 4. вказ. Уживається для уточнення, конкретизації різних обставин дії. // Уживається для вираження раптовості, несподіваності якої-небудь дії у знач, раптом, несподівано. // Уживається при повідомленні про що-небудь сподіване, довгоочікуване у знач, нарешті. 5. вказ. Уживається для підведення підсумку до отаман сказаного. // У сполученні з т а к уживається для висловлення категоричного висновку про що* небудь. // Указує на який*небудь наслідок. // Указує на несподіваний поворот якої-небудь дії, ситуації і т. ін. 6. вказ. Уживається для вка* зування на яку*небудь суперечливу ситуацію, при протиставленні. 7. підсил. Уживається з дієсло* вами наказового способу для висловлення спону* кання, заохочення до чого*небудь, для пом’як* шення наказу, щоб привернути увагу співрозмов* ника і т. ін. // Уживається з дієсловами умовного способу для висловлення якого*небудь бажання. // Уживається для висловлення перестороги, по* грози, докору, попередження і т. ін. // Уживаєть* ся для висловлення якоі*небудь обіцянки, яко* гось передбачення і т. ін. 8. підсил. Уживається у вигукових реченнях для підсилення їхньої емо* ційної забарвленості (для висловлення захоплен* ня, подиву, іронії, невдоволення і т. ін.). 9. Ужи* вається в значенні вставного слова. 10. Ужива* ється в значенні результативного сполучника.
