Падь — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАДЬ1, -і, ж. Чітко окреслена, глибока, неширока долина, яр чи річище, звичайно порослі лісом.
ПАДЬ2, -і, ж. Солодка липка рідина на листях рослин - продукт життєдіяльності комах, що на них живуть. ** Падь пала (напала): а) випали шкідливі для рослин опади (звичайно роса); б) кого-небудь охопив якийсь настрій.