Палата — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАЛАТА, -и, ж. 1. тільки мн., заст. Великий, багатий будинок із численними кімнатами; палац. 2. заст. Велика, багато оздоблена кімната. // Велике приміщення, призначене для спеціальних цілей (видовищ, зібрань, збереження творів мистецтва і т. ін.). // також ірон. Кімната або житло. ** оружайна палата - сховище зброї та предметів князівського й царського побуту у Московському кремлі, від початку 19 ст. перетворене на музей декоративного й прикладного мистецтва. 3. Окрема кімната для хворих у лікарні, лікувальному закладі. 4. У країнах із парламентарною формою правління - назва парламенту в цілому або кожної з його частин. ** палата громад - нижня палата парламенту в деяких державах. палата депутатів - назва однопалатного парламенту Греції і нижніх палат парламентів деяких інших країн. палата лордів - назва верхньої палати парламенту Великої Британії. палата общин - назва нижніх палат парламенту у Великій Британії та Канаді. палата представників - назва нижніх палат парламентів або однопалатного парламенту в деяких країнах. палата радників - назва верхньої палати парламенту Японії. 5. Назва деяких державних установ, які відають чим-небудь. Судова палата. Книжкова палата. Торгова палата. 6. іст. Назва вищої законодавчої установи, яка входила до складу Верховної Ради СРСР.