ПАЛЕЦЬ, -льця, ч. 1. Одна з п'яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини. Великий палець. Вказівний палець. ” Ба-раббнні польці, мед. - пальці, які спостерігаються при хронічних захворювавнях серця та легень. Безіменний полець - те саме, що Під-мізйнний полець. Мізйнний полець - те саме, що мізйнець 1. Підмізйнний полець - палець перед мізинцем, четвертий палець руки. Дивитися крізь польці на кого - що-, а) не звертати уваги на що-небудь недозволене; б) ставитися до кого-, чого-небудь легковажно, несериозно. Обвести навколо польця - спритно обдурити, обхитрувати. 2. Кінцева частина лап тварин і птахів. 3. тех. Деталь у вигляді стержня в машинах, механізмах і т. ін., якою звичайно щось підтримується або захоплюється. // Закріплюваний на кінці однієї з рухомих частин механізму валик або круглий стержень, який служить віссю обертання для іншої, з'єднаної з ним частини.
Палець в інших словниках
| Палець — Тлумачний словник української мови |