ПАЛИЦЯ, -і, ж. 1. Відділена від дерева та очищена від пагонів частина тонкого стовоура або товстої гілки. // Такий предмет, пристосований або оброблений відповідним чином для опори під час ходьби. // Подібний предмет із якого-небудь матеріалу, що вживається для різних цілей. // перен. Про насилля з метою примусу, підкорення. 2. Важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя. 3. церк. Частина ворання вищого духівництва у вигляді парчевого квадрата.
Палиця в інших словниках
| Палиця — Тлумачний словник української мови |
| Палиця — Фразеологічний словник української мови |