Палій — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАЛІЙ, -А, ч. Тни, хто зробив підпал. // перен. Тни, хто підбурює на що-небудь; підбурювач. Палій війни.
ПАЛІЙ, -я, ч. Церемоніальна мантія, що її одягають на тих, хто постригся у православні монахи.