Палітра — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАЛІТРА, -и, ж. 1. Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарои. // Сполучення спеціально добраних художником барв і їх відтінків при виготовленні фаро. // перен. Сукупність, сполучення кольорів, характерне для окремої картини, творчості художника і т. ін. 2. яка, чия, перен. Сукупність виражальних засобів у творчості письменника, композитора і т. ін.