Панахида — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАНАХИДА, -и, ж. Церковна відправа по померлому. // Те, що приносять на поминальну відправу на згадку про померлого (паляниці, мед і т. ін.). ** громадянська панахида - збори перед похороном, присвячені пам'яті померлого; траурний мітинг. наймати (замовлити) панахиду - домовлятися про церковну відправу церковної служби по померлому. Служити (відправити, справлити і т. ін.) панахиду - проводити поминальну відправу по померлому.