ПАНДЕКТИ, -ів, мн. (одн. пандбкт, -а, у.), юр., іст. 1. Те саме, що дивости. 2. Збірники, які містять повний виклад матеріалів, що стосуються якого-небудь питання. // У стародавньому Римі - звід юридичних рішень, що мали силу закону. пандектний, -а, -е. Прикм. до пандбкти. ** Пан-дбктна система - один із способів систематизації приватноправових норм, які склалися у світовій практиці. Пандбктне приво - римське приватне право, яке діяло у зміненому вигляді на території Німеччини у 14 - 16 ст.
Пандекти в інших словниках
| Пандекти — Словник чужомовних слів і термінів |