ПАНОТЕЦЬ, -тци, ч., заст. 1. Батько стосовно до своїх дітей. 2. церк. Священик, піп. 3. Ввічлива форма звертання до старих поважних чоловіків.
Панотець в інших словниках
| Панотець — Тлумачний словник української мови |