Пантомім — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАНТОМІМ, -а, ч. 1. У стародавніх Греції та Римі -танцювально-мімічна вистава, звичайно на міфологічний сюжет. 2. Актор, який, міняючи костюм і маску, послідовно зображував усіх персонажів у такій виставі.