Паніка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАНІКА, -и, ж. Раптове замішання, розгсоленість або прояв страху за справжньої чи уявної небезпеки (звичайно як масове явище). Піддаватися паніці. Сіяти паніку. ** Біржові паніка - біржова криза, що характеризується різким падінням курсу цінних паперів. Фінансова паніка - ситуація, за якої вкладники масово і негайно прагнуть повернути гроші, депоновані у фінансово-кредитній установі, але не можуть цього зробити через відсутність коштів.